- прирощення
- -я, с.1) Дія за знач. приростити.2) Кількісне зростання; збільшення, примноження.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
прирощення — іменник середнього роду … Орфографічний словник української мови
акреція — ї, ж. 1) Падіння речовини на зорю (галактику або інше космічне тіло) з навколишнього простору. 2) У міжнародному праві – природнє прирощення території держави нещодавно утвореними суходільними ділянками … Український тлумачний словник
акцесія — ї, ж. 1) Прирощення власності, переважно нерухомого майна. 2) Приєднання до угоди або договору. 3) Юридична приналежність однієї речі до іншої, внаслідок чого вона не переходить без другої речі до нового власника … Український тлумачний словник
декремент — у, ч. 1) Від ємне прирощення величини, на яку автоматично зменшується за певних умов інша величина. 2) Кількісна характеристика ослаблення згасаючих коливань … Український тлумачний словник
крок — у, ч. 1) Рух ногою вперед, убік або назад, що його робить людина або тварина, ідучи або біжачи; ступінь (див. ступінь II). || тільки мн. Звуки від такого руху. •• Крок за кро/ком а) дуже повільно; повагом, помалу; б) поступово, у певній… … Український тлумачний словник
приживляти — приживити (приєднувати до тканини живого організму іншу тканину з метою прирощення), приживлювати, підсаджувати, підсадити; щепити, прищеплювати, прищепити, очкувати (пагін / бруньку однієї рослини на іншу) … Словник синонімів української мови